Конституционное право Украины

Перейти на стартовую Карта сайта

Билеты на Гос экзамен Конституционное право Украины » Договір перевезення вантажу: поняття, зміст та порядок укладання.

ГК ст. 306-316 Перевезенням вантажів визнається господарська діяльність, повязана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами.

 Суб’єктами відносин перевезення  вантажів  є  перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі.

Перевезення   вантажів  здійснюють  вантажний  залізничний транспорт,  автомобільний вантажний транспорт,  морський вантажний транспорт  та  вантажний  внутрішній  флот,  авіаційний  вантажний транспорт,  трубопровідний транспорт,  космічний  транспорт,  інші види транспорту. 
Допоміжним  видом  діяльності,  пов’язаним  з перевезенням вантажу, є транспортна експедиція. 
Загальні умови  перевезення  вантажів,  а  також  особливі умови  перевезення  окремих  видів  вантажів  (вибухових  речовин, зброї,   отруйних,   легкозаймистих,   радіоактивних   та    інших небезпечних речовин  тощо)  ГКУ і виданими відповідно  до  нього   транспортними   кодексами,   транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. 
Відносини,  пов’язані  з перевезенням пасажирів та багажу, регулюються Цивільним  кодексом  України та  іншими нормативно-правовими актами. 
За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов’язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в  установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій  на одержання  вантажу  особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов’язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення  договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного  документа (транспортної накладної, коносамента  тощо) відповідно   до   вимог  законодавства.  Перевізники   зобов’язані забезпечувати  вантажовідправників бланками перевізних  документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень. 
Вантажовідправник   і   перевізник   у  разі  необхідності здійснення  систематичних  впродовж  певного   строку   перевезень вантажів можуть укласти довгостроковий договір, за яким перевізник зобов’язується у встановлені строки приймати,  а вантажовідправник - подавати до перевезення вантажі у погодженому сторонами обсязі.
Залежно   від   виду   транспорту,   яким   передбачається систематичне перевезення вантажів,  укладаються такі довгострокові договори: довгостроковий - на залізничному і морському транспорті, навігаційний  -  на  річковому  транспорті  (внутрішньому  флоті), спеціальний   -   на   повітряному   транспорті,   річний   -   на автомобільному  транспорті.   Порядок   укладення   довгострокових договорів  встановлюється  відповідними  транспортними  кодексами, транспортними статутами або правилами перевезень.
Умови перевезення вантажів окремими видами  транспорту,  а також    відповідальність   суб’єктів   господарювання   за   цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами,  транспортними статутами  та  іншими нормативно-правовими актами.  Сторони можуть передбачити  в  договорі  також  інші  умови  перевезення,  що  не суперечать   законодавству,   та   додаткову  відповідальність  за неналежне виконання договірних зобов’язань.
Приймання вантажу до перевезення.  Вантаж до перевезення  приймається  перевізниками  залежно від   виду   транспорту   та   вантажу  в  місцях  загального  або незагального користування. Відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення. 
Вантажовідправник   зобов’язаний   підготувати  вантаж  до перевезення    з     урахуванням     необхідності     забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення і має право застрахувати вантаж у порядку, встановленому законодавством. 
У   разі   якщо   для   здійснення   перевезення   вантажу законодавством  або  договором  передбачено  спеціальні  документи (посвідчення),  які  підтверджують  якість  та  інші   властивості вантажу,  що перевозиться, вантажовідправник зобов’язаний передати такі документи перевізникові разом з вантажем. 
Про прийняття  вантажу  до  перевезення  перевізник  видає вантажовідправнику  в  пункті  відправлення  документ,  оформлений належним чином. 
Вантажовідправник  має  право  в  порядку,   встановленому транспортними  кодексами  чи  статутами,  одержати назад зданий до перевезення вантаж до  його  відправлення,  замінити  вказаного  в перевізному   документі   одержувача   вантажу   (до  його  видачі адресату),  розпорядитися  вантажем  у   разі   неприйняття   його одержувачем чи неможливості видачі вантажу одержувачу. 
У  разі  переривання або припинення перевезення вантажів з незалежних  від  перевізника  обставин   перевізник   зобов’язаний повідомити  вантажовідправника  і  одержати  від  нього відповідне розпорядження щодо вантажу.
      Перевізник зобов’язаний повідомити одержувача про прибуття вантажу на його адресу. Одержувач  зобов’язаний  прийняти  вантаж,  який прибув на його адресу.  Він має право відмовитися від прийняття пошкодженого або зіпсованого вантажу, якщо буде встановлено, що внаслідок зміни якості виключається можливість повного або часткового використання його за первісним призначенням. 
Відповідальність   перевізника   за   збереження   вантажу припиняється  з  моменту   його   видачі   одержувачу   в   пункті призначення.  Якщо  одержувач не затребував вантаж,  що прибув,  в установлений строк або відмовився його  прийняти,  перевізник  має право  залишити  вантаж у себе на зберігання за рахунок і на ризик вантажовідправника, письмово повідомивши його про це.
Вантаж,  не одержаний протягом місяця  після  повідомлення перевізником одержувача,  вважається невитребуваним і реалізується в установленому законодавством порядку. 
Плата за перевезення вантажів та  виконання  інших  робіт, пов’язаних з перевезенням,  визначається за цінами,  встановленими відповідно до законодавства. 
За  договором  перевезення  вантажу  в  прямому  змішаному сполученні  перевезення  здійснюється  від  вантажовідправника  до вантажоодержувача  двома  або  більше  перевізниками  різних видів транспорту за єдиним перевізним документом. 
До  договорів  перевезення  вантажу  у  прямому  змішаному сполученні  застосовуються правила статті 307 ГКУ,  якщо інше не передбачено транспортними кодексами чи статутами. 
Відносини  перевізників  під  час  перевезення  вантажу  у прямому  змішаному сполученні та умови роботи перевалочних пунктів регулюються вузловими угодами.  Порядок  укладення  вузлових  угод встановлюється транспортними кодексами та статутами. 
Договір транспортного експедирування. За договором транспортного  експедирування  одна  сторона (експедитор)  зобов’язується  за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов’язаних з перевезенням вантажу. 
Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов’язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і  за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом,  укладати від свого  імені  або  від імені клієнта договір перевезення  вантажу, забезпечувати  відправку і одержання вантажу,  а  також  виконання інших зобов’язань, пов’язаних із перевезенням. 
Договором  транспортного експедирування може бути передбачено надання   додаткових  послуг,  необхідних  для  доставки   вантажу (перевірка  кількості  та  стану  вантажу,  його  завантаження  та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання   вантажу  до  його  одержання  у  пункті  призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Поддержите студента, посетите сайт рекламодателя :))
Спасибо!:)


Лучший хостинг!!!

Сделать сайт просто!
Премиум темы Wordpress

Премиум темы Wordpress