Конституционное право Украины

Перейти на стартовую Карта сайта

Билеты на Гос экзамен Конституционное право Украины » Підстави та способи припинення зобов’язання. Відповідальність за порушення зобов’язання та її підстави.

Припинення зобовязання означає, що учасники зобовязання втратили свої права та обовязки за зобовязанням, тобто кредитор вже не має права вимагати, а боржник не має обовязку виконувати. Для припинення зобовязання необхідна наявність певної обставини, тобто юридичного факту, Вони можуть бути різними: односторонніми правочинами (прощення боргу); двосторонніми правочинами (новація); подіями (смерть боржника чи кредитора). Ці підстави передбачаються безпосередньо в законі, в інших нормативних актах або випливають із укладеного договору.

 Такі підстави передбачаються безпосередньо в законі, в інших нормативних актах або випливають із укладеного договору.   Залежно від підстав припинення зобов’язання можна поділити на дві основні групи:  

1) зобов’язання, які припиняються за волею сторін або однієї із сторін (виконання, новація, зарахування, надання відступного, прощення боргу, одностороння відмова від виконання);

   2) зобов’язання, які припиняються незалежно від волі учасників (неможливість виконання, поєднання в одній особі боржника та кредитора, смерть громадянина, ліквідація юридичної особи).
   Незалежно від підстави припинення зобов’язання повинно бути належним чином оформлено. Якщо боржник отримав в борг певну суму, надавши кредитору розписку, то кредитор після повернення боргу зобов’язаний повернути розписку, а в разі неможливості в свою чергу надати боржнику письмовий документ, який би свідчив, що борг повернуто.
Припинення зобов’язань за волею сторін  Основною підставою припинення зобов’язання є його виконання.
   1. Виконання зобов’язання — це вчинення боржником саме тих дій, які він повинен виконати в силу договору чи закону, тобто передати річ, виконати роботу, надати послугу, відшкодувати шкоду тощо.
2. Відступлення вимоги — це двосторонній правочин, в якому беруть участь кредитор, який відступає своє право вимоги, і особа, яка стає кредитором і набуває це право на підставі укладеної між ними угоди. Відступлення вимоги допускається, якщо воно не суперечить договору або коли вимога не пов’язана з особою кредитора. Так, не допускається відступлення вимоги про відшкодування майнової шкоди, викликаної ушкодженням здоров’я або заподіянням смерті.
3. Припинення зобов’язання зарахуванням. Зарахування припиняє зустрічні зобов’язання, якщо вони рівнозначні за сумою. Практичне значення зарахування полягає в тому, що воно створює певні зручності для суб’єктів зобов’язання, звільняє їх від необхідності вимагати виконання вимог, скорочує кількість судових справ.
  4. Новація зобов’язання (оновлення зобов’язання) — це домовленність сторін щодо заміни первинного зобов’язання, яке існувало між кредитором і боржником, іншим. При цьому нове зобов’язання має новий предмет або новий спосіб виконання.
  5. Прощення боргу — це відмова кредитора від своїх вимог. Прощення боргу не матиме юридичного значення, якщо воно обмежує правоздатність особи.
   6. Відступне. За згодою сторін зобов’язання може бути припинено наданням замість предмета виконання зобов’язання відступного (сплата грошей, передача майна). Розмір і порядок надання відступного встановлюють самі сторони. Відступне як підстава припинення зобов’язання відрізняється від новації зобов’язання.
  7. Мирова угода. Це угода сторін про припинення судового спору між собою шляхом взаємних поступок. Контроль за законністю мирової угоди покладається на суд, який може її не затвердити, якщо вона суперечить законодавству чи порушує законні права й інтереси осіб.
Припинення зобов’язань за обставин, що не залежать від волі сторінНезалежно від волі сторін зобов’язання припиняються за таких обставин: неможливість виконання зобов’язання; поєднання в одній особі боржника і кредитора; смерть боржника чи кредитора, якщо зобов’язання пов’язане з їх особою; ліквідація юридичної особи (кредитора чи боржника).
 1. Неможливість виконання зобов’язання. Ця обставина може стати підставою для припинення зобов’язання, якщо її настання зумовлено обставинами, за які боржник не відповідає і які виключають відповідальність боржника.
2. Поєднання в одній особі боржника і кредитора. В такому випадку має місце своєрідне правонаступництво, тому що права і обов’язки переходять від боржника до кредитора і навпаки. Оскільки внаслідок об’єднання із двох самостійних сторін утворюється одна, всі зобов’язання між ними анулюються.
3. Смерть громадянина, якщо зобов’язання пов’язано з його особою. За загальним правилом смерть громадянина — учасника зобов’язання, не припиняє зобов’язальних правовідносин. Водночас у випадках, коли права та обов’язки нерозривно пов’язані із особою боржника чи кредитора, смерть однієї із сторін зобов’язання приводить до його припинення.
 4. Ліквідація юридичної особи (кредитора чи боржника). На відміну від реорганізації юридичної особи, коли створена юридична особа є правонаступником за зобов’язаннями, при ліквідації правонаступництво відсутнє. Ініціатори ліквідації встановлюють строк і порядок ліквідації, призначають ліквідаційну комісію, остання виявляє кредиторів і визначає строки і порядок задоволення їх вимог. Зобов’язання припиняється ліквідацією юридичної особи, крім випадків, коли за законом виконання зобов’язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу особу.

Поддержите студента, посетите сайт рекламодателя :))
Спасибо!:)


Лучший хостинг!!!

Сделать сайт просто!
Премиум темы Wordpress

Премиум темы Wordpress