Конституционное право Украины

Перейти на стартовую Карта сайта

Билеты на Гос экзамен Конституционное право Украины » Поняття робочого часу, його види та нормування.

Робочий час — це встановлений законом, колективним дого­вором чи угодою сторін період, протягом якого працівники зобо­вязані виконувати роботу, обумовлену трудовим договором.

  Необхідна тривалість робочого часу працівника відображає норму його робочого часу та обчислюється кількістю годин, які праців­ник повинен відпрацювати протягом певного календарного періоду. Норма робочого часу визначається робочими днями або робо­чими тижнями або робоча зміна. Робочий тиждень — це встановлена законом чи на його підставі тривалість робочого часу в межах календарного тижня. На практиці застосовується два види робочого тижня: п’ятиденний або шестиденний. Робочий день — це тривалість роботи працівника протягом доби відповідно до графіка чи роз­порядку роботи. Робоча зміна – норма робочого часу протягом доби, що регулюється правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіками змінності з додержанням установленої законом тривалості робочого часу в межах обчислюваного періода. Види Робочого часу:
 
 1) нормальна тривалість робочого часу згідно ст. 50 КЗпП Нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень.
Підприємства і організації при укладенні колективного договору можуть встановлювати меншу норму тривалості робочого часу, ніж передбачено в частині першій цієї статті. 2)Скорочений робочий час ст. 51 КЗпП 
1) для працівників віком від 16 до 18 років - 36 годин на тиждень, для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул) - 24 години на тиждень.
Тривалість робочого часу учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу, передбаченої в абзаці першому цього пункту для осіб відповідного віку;
2) для працівників, зайнятих на роботах з шкідливими умовами праці, - не більш як 36 годин на тиждень.
Перелік виробництв, цехів, професій і посад з шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого часу, затверджується в порядку, встановленому законодавством.
Крім того, законодавством встановлюється скорочена тривалість робочого часу для окремих категорій працівників (учителів, лікарів та інших).
Скорочена тривалість робочого часу може встановлюватись за рахунок власних коштів на підприємствах і в організаціях для жінок, які мають дітей віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда.
3) Неповний робочий час ст. 56 КЗпП За угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень. На просьбу вагітної жінки, жінки, яка має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, в тому числі таку, що знаходиться під її опікуванням, або здійснює догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку, власник або уповноважений ним орган зобов’язаний встановлювати їй неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Оплата праці в цих випадках провадиться пропорціонально відпрацьованому часу або залежно від виробітку.
Робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників. Тривалість робочого дня не може бути менше 4 годин, а робочий тиждень – не менше 20 – 24 годин відновідно при 5 або 6денному тижні.4) 4)Чергування – Чергування - це знаходження працівника на підприємстві за розпорядженням власника або уповноваженого ним органу до початку або після закінчення робочого дня, у вихідні або святкові (неробочі) дні для оперативного розв’язання невідкладних питань, які не входять в коло обов’язків працівника за трудовим договором. Чергування може застосовуватися у виняткових випадках і лише за згодою профспілкового комітету. Не допускається залучення працівника до чергувань частіше одного разу на місяць. Чергові не повинні виконувати обов’язків щодо перевірки перепусток на вході й виході з підприємства, обов’язків сторожів, прийому пошти, прибирання приміщень тощо. У разі залучення до чергування після закінчення робочого дня початок наступного робочого дня має бути перенесено на пізніший час. Тривалість чергування або роботи разом з чергуванням не може перевищувати нормальної тривалості робочого дня. Чергування у вихідні й святкові (неробочі) дні компенсуються наданням відгулу тієї ж тривалості, що і чергування в найближчі 10 днів (п. 2 постановления Секретариата ВЦСПС "О дежурствах на предприятиях и в учреждениях" от 2,04 1954 г. До чергувань не залучаються особи, які не можуть бути залучені до надурочних робіт (ст. 63 КЗпП).чергування необхідно відрізняти від виконання працівником його звичайних трудових обов’язків на змінних роботах, на роботах, що виконуються за графіком у вихідні, святкові (неробочі) дні, в нічний час. Під час таких чергувань працівники виконують свої безпосередні трудові обов’язки з оплатою праці на загальних підставах.

Поддержите студента, посетите сайт рекламодателя :))
Спасибо!:)


Лучший хостинг!!!

Сделать сайт просто!
Премиум темы Wordpress

Премиум темы Wordpress