Конституционное право Украины

Перейти на стартовую Карта сайта

Билеты на Гос экзамен Конституционное право Украины » Bідшкодування шкоди у разі ушкодження здоров’я працівника та, у разі смерті.

Якщо нещасний випадок: відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоровя або у разі смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно до Закону України "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" вiд 23.09.1999 (01.01.2011) ст. 21.

 ЗУ «Про охорону праці» вiд 14.10.1992 (вiд 25.06.2011), КЗпП.

Власник підприємства, установи  і  організації  (надалі  - підприємство) або уповноважений ним орган (надалі - власник)  несе матеріальну  відповідальність  за  шкоду,  заподіяну  працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, пов’язаним з  виконанням ним трудових обов’язків (надалі - ушкодження здоров’я), а також за моральну  шкоду,  заподіяну  потерпілому  власником  фізичного  чи психічного впливу небезпечних або шкідливих умов праці.
     Власник звільняється від відшкодування шкоди, якщо доведе, що шкода заподіяна не з його  вини,  а  умови  праці  не  є  причиною моральної шкоди. 
 Доказом вини власника можуть бути:
     акт  про  нещасний  випадок  на  виробництві  або   акт   про професійне захворювання; висновок службових осіб (органів), які здійснюють контроль  і нагляд за охороною праці та дотриманням законодавства  про  працю, або профспілкового органу щодо причин ушкодження здоров’я;медичний висновок про професійне захворювання; вирок або рішення суду, постанова прокурора, висновок органів дізнання або попереднього слідства;  рішення про притягнення винних осіб до  адміністративної  або дисциплінарної відповідальності;  рішення органів  соціального  страхування  про  відшкодування власником  витрат  на  допомогу  працівникові  в  разі  тимчасової непрацездатності у зв’язку з ушкодженням здоров’я;показання свідків та інші докази. 
Відшкодування  шкоди,  заподіяної  працівнику  ушкодженням здоров’я (надалі - потерпілому) складається з:
     виплати втраченого заробітку (або відповідної  його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності;виплати  в   установлених   випадках   одноразової   допомоги потерпілому (членам сім’ї та утриманцям померлого);компенсації витрат на медичну та соціальну допомогу (посилене харчування, протезування, сторонній догляд тощо).
Cтупінь  втрати   працездатності   визначається   медико- соціальною експертною комісією (МСЕК) у відсотках  до  професійної працездатності, яку мав потерпілий до  ушкодження  здоров’я. 
У разі смерті потерпілого  право  на  відшкодування  шкоди (одержання  частини  втраченого  заробітку)   мають   особи,   які перебували на утриманні померлого або мали  на  день  його  смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина  померлого, яка народилася після його смерті.  
Такими особами є:
     1) діти, які не досягли 18 років; вихованці, учні,  студенти, курсанти, слухачі, стажисти - до закінчення  навчальних  закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років;
     2) жінки старші 55 років і чоловіки старші 60 років;
     3) інваліди на час інвалідності;
     4) один із батьків або дружина (чоловік) померлого  чи  інший член сім’ї, якщо він не працює і доглядає  дітей,  братів,  сестер або онуків померлого, які не досягли 8 років.
     Неповнолітні діти, на утримання яких померлий виплачував  або був  зобов’язаний  виплачувати  аліменти,  вважаються  такими,  що перебували на його утриманні.
Розмір  відшкодування  втраченого  потерпілим  заробітку встановлюється    відповідно   до   ступеня   втрати   професійної працездатності  і  середньомісячного  заробітку,  який  він мав до 
ушкодження здоров’я.
      Утрачений заробіток або його частина відповідно  до  ступеня втрати професійної працездатності виплачується власником у повному розмірі,  тобто без урахування розміру пенсії по  інвалідності,  а також  незалежно  від  одержуваних  потерпілим інших видів пенсій,заробітку  (доходу)  і  стипендії.  Розмір одноразової  допомоги  потерпілому  встановлюється колективним договором (угодою, трудовим договором).
     Якщо відповідно до медичного висновку потерпілому встановлена стійка втрата працездатності, одноразова допомога потерпілому  має бути не менше суми, визначеної з розрахунку його середньомісячного заробітку за кожний процент втрати ним професійної працездатності. У разі смерті потерпілого розмір  одноразової  допомоги  його сім’ї повинен бути не менше п’ятирічного заробітку і,  крім  того, не менше однорічного заробітку потерпілого на кожного утриманця, а також на його дитину, яка народилася після його смерті.

Поддержите студента, посетите сайт рекламодателя :))
Спасибо!:)


Лучший хостинг!!!

Сделать сайт просто!
Премиум темы Wordpress

Премиум темы Wordpress